Транспортна географія група №17




16.03. Тема: Переваги і недоліки авомобільного транспорту






Домашне завдання : законспектувати.  Опрацювати. створити презентацію  "Мої дії  по збереженню довкілля".





13.03. Тема: Водний транспорт. Важливе значення для господарства України, довжина берегової лінії якої становить понад 2000 км, має морський транспорт. З 1970 р. до тепер  його вантажообіг зріс більш як утричі, а пасажирообіг — удвічі. Однак за наступне десятиріччя ці показники зменшилися майже у 15-17 разів. В останні роки знову почали зростати обсяги перевезень вантажів та вантажообіг водних видів транспорту.
Морське судноплавство в межах сучасної території України було започатковане ще у ІV-VІ ст. Значного розвитку воно набуло в часи Київської Русі (Х-ХIII ст.). У другій половині XVIII ст. були побудовані порти, які дали початок таким містам, як Херсон, Севастополь, Одеса. Сприяли розвитку водного транспорту вигідне географічне положення, зокрема вихід до країн середземноморського басейну, тривалий період навігації. Чорне море, окрім Одеської затоки, не замерзає, а тому судноплавство на ньому (частково за допомогою криголамів) можливе впродовж усього року, а на Азовському — протягом 8-9 місяців.
Морський транспорт характеризується малою собівартістю транспортування. Його недоліком є порівняно незначна швидкість переміщення та залежність від погодних умов.
Розрізняють перевезення каботажні (плавання між портами однієї країни) й закордонні.
Морський транспорт використовує судна різних типів: пасажирські, вантажопасажирські (у т. ч. пороми), суховантажні (лісовози, контейнеровози), наливні (танкери, які перевозять рідкі вантажі), а також комбіновані, риболовні, службово-допоміжні тощо. Усього на січень 2008 року в Україні було понад 20 тис. суден. Сучасні чорноморський та азовський флоти становлять вантажні судна великої вантажопідйомності й швидкісні пасажирські судна, у тому числі на підводних крилах. Для того щоб морський транспорт надійно працював, потрібне добре оснащене сучасне портове господарство, здатне здійснювати навантажувально-розвантажувальні операції. Зокрема це стосується сучасних нафтових терміналів, здатних приймати потужні танкери.
Чи знаєте ви, що...
Оскільки існують різні типи суден, морські порти мають свою спеціалізацію, тобто пристосовані до прийому чи навантаження певних видів вантажів (лісові, насипні, наливні). Усього в Україні на кінець 90-х років XX ст. діяло 18 морських торгових портів і чотири рибних. Значення порту можна оцінити за його річними вантажообігом і пасажирообігом.
Головним портом Чорного моря є Одеса. Це універсальний порт, через який проходить понад 20 млн т вантажів (20 % морського транспорту України). Другий за значенням чорноморський порт — Іллічівськ, з якого курсують не лише кораблі, а й пороми до болгарського міста Варни. Через ці порти транспортують сировину, продукцію машинобудування, сільського господарства. Важливе значення мають також морські порти Херсон та Миколаїв.
В останні роки тільки близько 15 % загального обсягу перевезень припадає на малий (у межах одного моря) та великий каботаж. Відповідно 85 % припадає на зовнішні перевезення. У свою чергу, серед останніх близько 50 % становлять експортні вантажі, близько 40 % — транзитні, а понад 10 % — імпортні товари. У структурі вантажів, які транспортують морські судна, переважають нафта, нафтопродукти, руди металів, кам'яне вугілля, будівельні матеріали.
Перевезення пасажирів морським транспортом практично припинилися. Найбільше вони збереглися в Севастополі, на який припадає понад 80 % морських перевезень пасажирів. Пасажирські судна більше використовують для туристичних подорожей.
У тісній взаємодії з морським і залізничним транспортом працює річковий. Він має важливе значення для внутрішніх перевезень, хоча значно поступається залізничному і морському за вантажообігом. У структурі перевезень переважають будівельні матеріали (96 %).
Річковий транспорт працює сезонно, і напрямки шляхів не завжди збігаються з найзатребуванішими. До основних річкових шляхів належать Дніпро з Десною і Прип'яттю, а також Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер, Дунай. По Дніпру з притоками здійснюються міждержавні зв'язки з Білоруссю, Росією, а по Дунаю — з Румунією, Словаччиною та іншими країнами Європи. На решті річок переважають внутрішньообласні перевезення, де інколи 100 % становлять будівельні вантажі. Найбільшими річковими портами є Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон; Ізмаїл, Рені (Одеська обл.).
Загальна довжина річкових судноплавних шляхів, що експлуатуються в Україні, помітно скорочується. У 1990 році вона становила 4 тис. км, а станом на сьогодні лише - 2,4 тис. км.
Водний транспорт зараз використовують недостатньо ефективно. Щоб забезпечити роботу суднам, які за відповідну плату (фрахт) виконували б перевезення вантажів для різних країн, необхідно розширювати коло економічних партнерів на світовому ринку (у перевезенні вантажів з портів України і до них в останні роки бере участь близько 10 тис. закордонних суден).
Морський (світовий) транспорт служить для зовнішньоекономічних зв'язків. Лише у деяких країнах, — таких як Росія, США, Китай, Канада, Туреччина, Франція, — морський транспорт здійснює міжрайонні внутрішні перевезення. Цей транспорт перевозить понад 80% зовнішньоторговельних вантажів. Обсяг  перевезення вантажів морським транспортом склав 3,7 трлн т. Це — найдешевший вид транспорту, бо експлуатація морських шляхів не вимагає значних витрат на утримання мережі. Сучасні морські судна здатні перевозити вантажі будь-яких розмірів та ваги.
  Більша частина вантажообороту морського транспорту випадає на наливні вантажі — нафту й нафтопродукти. Суховантажі мають меншу питому вагу. В їхній структурі переважають основні масові вантажі, потім — генеральні та другорядні масові.
  Головною умовою безпечного функціонування світового торгового флоту є його постійне оновлення, збільшення тоннажності суден, підвищення потужності двигунів, зростання швидкостей, автоматизація, поліпшення екологічних характеристик. Питома вага суден у віці понад 10 років становить більш як 1/3 складу світового флоту, понад 25 років — 1/20. У країнах, що розвиваються, та країнах Східної Європи спостерігається тенденція до підвищення питомої ваги старих суден, а це посилює небезпеку мореплавства.
  Морський флот зосереджений у десятьох найбільших судновласницьких країнах світу: США, Великобританії, Японії, Німеччині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвегії. їхня частка — 70% тоннажу світового флоту. До гурту великих власників флоту належать також Швеція, Іспанія, Кіпр, Сінгапур, Індія, Данія, Нідерланди, Росія, Україна, Китай, Польща, Румунія, Естонія, Болгарія, В'єтнам, Південна Корея тощо.

























































Закріплюємо та узагальнюємо
1. Яка роль морського і річкового транспорту в господарстві України?
2. Які шляхи розв'язання проблем водного транспорту України?
3.Які важливі порти для України?
4.Назвіть найбільші річкові порти?

Тема: Переваги та недоліки водного транспорту

       Пригадаємо основні поняття з теми «водний транспорт»
Водний транспорт можна поділити на дві групи: річковий та морський.
Річковий транспорт є ефективним для виконання великих обсягів перевезень сезонних вантажів (зерна, вугілля, руди).
Каботажні перевезення – перевезення між портами однієї держави.
Малий каботаж – перевезення між портами одного моря.
Великий каботаж – перевезення в межах однієї держави, але між портами різних морів.
Річковий транспорт є ефективним для виконання великих обсягів перевезень сезонних вантажів (зерна, вугілля, руди).
        До основних переваг річкового транспорту відносять:
– низькі капітальні затрати та порівняно низьку питому металоємність (готові природні шляхи, використання течії води);
– невисоку собівартість перевезень (утримання водних шляхів потребує набагато менших капітальних вкладень);
– велику пропускну спроможність (можливість одночасного транспортування великих вантажів і пасажирів).
        Недоліками можна назвати невідповідність русел річок і, отже, траєкторій перевезення напрямкам вантажопотоків, низьку швидкість доставки вантажів, а також, у багатьох випадках, сезонність перевезень.
Морський транспорт використовується переважно для перевезення вантажів на великі відстані між портами однієї країни або для міжнародних перевезень. Він є одним із головних чинників зовнішніх торгівельних зв'язків більшості країн.
        Перевагами морського транспорту можна вважати:
– низькі капітальні затрати під час організації масових перевезень на великі відстані;
– регулярність виконання перевезень;
– низьку питому собівартість перевезень (під час перевезень на далекі відстані собівартість нижча, ніж на усіх інших видах транспорту).
        До недоліків відносять неритмічність здійснення перевезень в залежності від погодних умов.
Водний транспорт в Україні використовують недостатньо ефективно. Судна потребують ремонту, а порти реконструкції. Як приклад – інвестиційний проект по Маріупольському порту.
Для подальшого розвитку річкового транспорту необхідно збільшити питому вагу спеціалізованих суден типу ріка—море, що сприятиме розширенню зовнішньо-економічних зв’язків, а також великовантажних суден для внутрішніх перевезень масових вантажів; поглибити фарватери ряду рік, зокрема Десни; пом’якшити чинники сезонної нерівномірності перевезень за рахунок продовження експлуатаційного періоду та організації цілорічної навігації на півдні; вивести з експлуатації фізично і морально застарілі судна із заміною їх новими.  Модернізація водного транспорту сприятиме розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.
Україна прагне зайняти чільне місце у світовому господарстві, і це неможливо без розвитку транспорту. У світовому транспорті відбуваються серйозні структурні зміни, що пов’язані з новими вимогами до засобів пересування, а саме
1)      висока якість транспортного обслуговування;
2)      підвищення ефективності перевезень, високий рівень збереження і швидкість доставки вантажів;
3)      комфортність і безпека руху.
Усе більшого значення набувають такі фактори, як точність до інформаційних систем на будь-якому відрізку транспортної мережі, оптимізація часу доставки, частота відправлень.
Таким чином, на перший план виходить якість транспортного обслуговування.
Усе більшого поширення набувають так звані інтермодальні перевезення, у яких беруть участь два і більше видів транспорту. Для цих перевезень притаманне точне дотримання термінів і ритмічності доставки вантажів.






Тема: Повітряний транспорт

Повітряний транспорт відіграє велику роль у зовнішніх зв’язках великих міст, розташованих у різних регіонах, різних країнах і на різних континентах.
Повітряний транспорт – наймолодший і найшвидкісніший, але дорогий. Поряд з перевезенням вантажів, пошти  і пасажирів він використовується для санітарних перевезень, а також для аерофотозйомок. Хімічної обробки посівів та боротьби з лісовими пожежами.
Найбільші аеропорти Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк, Дніпро, Одеса, Вінниця,  Львів, Луганськ, Запоріжжя, Сімферополь, Чернівці, Херсон, Миколаїв, Івано-Франківськ, Полтава, Чернігів, Кропивницький, Тернопіль.
Повітряний транспорт України об’єднаний у «Авіалінії України», до яких належить 27 авіазагонів, 105 аеродромів, а також підприємства для ремонту авіатехніки.
Повітряний транспорт в основному перевозить пасажирів. Із здобуттям Україною незалежності зросла роль міжнародних перевезень. Відкрилися повітряні лінії до США, Канади, Ізраїлю, Німеччини, Польщі Австрії та інших країн .
Найперспективніші аеропорти – Бориспіль, Жуляни, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Одеса, Івано-Франківськ, Сімферополь, Харків, з місцевих Вінниця, Кропивницький, Полтава Ужгород, Херсон та Керч.
Рухомий склад повітряного транспорту розділяється на: сухопутні літаки, гідролітаки, вертольоти.
Основними наземними спорудами повітряного транспорту є аеропорти.
Аеропортом називається аеродром, обладнаний спеціальними спорудами і пристроями, необхідними для експлуатації літаків і виконання пасажирських і вантажних операцій. Аеродромом називається земельна ділянка, пристосована для зльоту і посадки літаків. Повітряний простір над аеропортом називається акваторією.
При розміщенні аеродромів необхідно враховувати дві протилежні вимоги. Оскільки видалення від мети руху скорочує середню швидкість проїзду, аеродроми слід розташовувати якнайближче до міста. У той же час слід враховувати довжину зльотно-посадочних смуг, високий рівень шуму, просторість території аеродромів і т.д., у зв'язку з чим бажано розміщувати їх далі від житла.
Оскільки застосовуються все більш важкі літаки, що потребують довгих стартових смуг і роблять великий шум та вібрації, в багатьох європейських містах нові міжнародні аеропорти будуються значно далі від центру і займають велику територію. Старі аеродроми в Глазго, Києві, Осло, Римі, Стокгольмі були віддалені від центру приблизно на 10 км, тоді як нові – на 35-55 км. Однак і така дальність може виявитися недостатньою. Зростає потреба в необхідних територіях. Аеродром Стокгольм-Арланда займає 2500 га, тобто територію, на якій можна побудувати місто на 100 тис. чи навіть більше жителів, площа аеропорту Париж-Руасен –складає 2900 га.




Тема:Переваги та недоліки повітряного транспорту
Особливості повітряного транспорту:
- велика швидкість руху;
- потреба в значних територіях для зльоту і посадки;
- потреба в повітряних коридорах убік зльоту;
- сильний шум і вібрація, особливо при зльоті і посадки

Повітряний транспорт використовується переважно для швидких перевезень на великі відстані.
До переваг цього виду транспорту відносять:
– можливість доставки вантажів на великі відстані й у райони, які є недоступними чи важкодоступними для інших видів транспорту;
– менші капітальні затрати у порівнянні з залізничним та автомобільним транспортом (на будівництво в бездорожніх районах двох аеропортів у вихідному та вхідному пунктах маршруту потрібні невеликі затрати часу, а капіталовкладень в багато разів менше, ніж для спорудження полотна залізничних або автомобільних доріг);
– велика середня швидкість перевезень, що уможливлює перевезення на велику відстань вантажів, які швидко псуються, а також вантажів, доставка яких є дуже терміновою;
– велика організаційна маневровість та можливість створювати прямі сполучення.
До недоліків можна віднести порівняно високу собівартість перевезень, обмеженість ваги та габаритів вантажу, що перевозиться.
Щоб уникнути негативних наслідків дальності аеродромів від міст, необхідно забезпечити швидкий і зручний проїзд до них.
Вимога поліпшення зв'язку з містом стосується і аеродромів, що обслуговують внутрішні авіалінії, на яких використовуються більш легкі літаки. У цьому випадку аеродроми можуть знаходитися ближче до центру, оскільки тривалий проїзд до них при порівняно нетривалих польотах зводять до мінімуму переваги повітряного транспорту.
Міжнародні аеропорти з'єднують з центрами міст швидкісними автострадами і лініями рейкового транспорту, незалежними від мережі завантажених міських магістралей. Пасажири доставляються на віддалені аеродроми також вертольотами, для яких потрібні невеликі посадкові площадки. Але вертольоти досить дорогі і роблять багато шуму, тому їхнє широке застосування в межах міста може негативно позначитися на умовах життя населення.
Крім заміських аеропортів у великих і значних містах можуть розміщуватися центральні аеровокзали, де пасажири оформлюють свою поїздку і звідти переїжджають в аеропорти на швидкісних видах транспорту: експрес-автобусами, вертольотами та ін. Такі міські центральні аеровокзали доцільно розміщувати в значних містах біля кінцевих станцій ліній метрополітену.
Міські аеровокзали, що виконують функції передполітного обслуговування, як правило, створюють тільки в найзначніших містах із числом жителів понад 1 млн. При пасажиропотоці на аеровокзалі понад 1500 чол./год. необхідно розглядати можливість спорудження другого аеровокзалу. Великі зручності створює міський аеровокзал при наявності в місті кількох аеропортів. Міський аеровокзал повинен розміщуватися на території, що зручно з’єднується з усіма районами міста.
Міський аеровокзал доцільно розміщувати в безпосередній близькості до траси міської швидкісної дороги або магістральної вулиці, що виходить на автомобільну дорогу до аеропорту. Біля аеровокзалу повинні бути станції швидкісного +міського транспорту (при його наявності).
У містах із чисельністю населення менше 500 тис. жит., як правило, споруджують пункт відправлення пасажирів в аеропорт. Його розміщують часто в центральній частині міста. В малих, великих і середніх містах пункти відправлення пасажирів в аеропорт доцільно влаштовувати суміщеними з автобусними вокзалами і станціями, що також мають зручні зв’язки з усіма районами міста.

Тема: Трубопровідний транспорт



Тема: Переваги та недоліки трубопровідного транспорту





Тема: Електронний транспорт









Тема: Порівняльна характеристика переваг і  недоліків видів транспорту

Немає коментарів:

Дописати коментар